Підготовлено до видання англо-український геодезичний словник, що містить більше 20 000 термінів і словосполучень. У статті наведено структуру словника, висвітлено зміст окремих його частин, відзначено складності, які виникли при складанні словника. Він буде корисний фахівцям, науковцям і викладачам геодезичного та картографічного профілю, а також студентам і аспірантам цих спеціальностей.

По даним радиозондування на шести станціях екваторіальної зони визначено величини сухої й вологої складової зенітної тропосферної затримки сигналів чисельним інтегруванням, а також по аналітичним моделям Саастамойнена й Хопфілд. Проаналізовано отримані результати і дані рекомендації з подальшого вдосконалення методики досліджень.

Розглядаються питання створення й модернізації Державної гравіметричної мережі України, її інтеграції в європейську й світову гравіметричні мережі, побудови моделі квазігеоїда на територію країни, значення гравіметричних вимірів для рішення важливих державних наукових і господарських завдань, створення сучасних геодинамичних полігонів, а також проблеми метрологічного забезпечення вимірів.

Викладено основи сучасних мультимедійних технологій і принципи застосування цих технологій при створенні електронних атласів; акцентовано увагу на значенні анімації як одного із прогресивних видів мультимедіа в атласному картографуванні; обкреслено перспективи формування мультимедійного компонента в електронній версії Національного атласу України.

Розглянуто особливості відображення адміністративно-територіального устрою радянської України на політико-адміністративних і адміністративних картах 1921-1930 рр. Освітлено питання становлення даного напряму тематичного картографування, участі в ньому місцевих різновідомчих установ і організацій, а також спеціалізованих підприємств державної картографо-геодезичної служби.

Описано можливість вирішення завдання ідентифікації смітників на основі даних, отриманих із багатоспектральных космічних знімків. По космічним знімкам визначено яскравичні характеристики смітників. Досліджено ефективність деяких методів класифікації для ідентифікації місць поховання відходів.

Характеризирується процес створення тривимірної моделі по топографічній карті масштабу 1:10 000 у форматі Dіgіtals. Основну увагу приділено автоматизації робіт. Описано функції, які працюють із безліччю об'єктів. Стверджується, що звичайну модель можна виготовити за 8 годин при наявності об'єктів, що відповідають умовним позначенням.

Розглядається питання створення тривимірних моделей історичних споруд за матеріалами геодезичних спостережень. Описано технологічну схему побудови таких моделей з використанням сучасних програмних продуктів на прикладі культурно-художнього й музейного комплексу "Художній арсенал" (м. Київ).