Розрахунок та складання проекту міської полігонометрії має базуватися на ймовірнісному підході. В статті аналізуються методи теорії надійності, марковські випадкові процеси, диференціальні рівняння Колмогорова. Описуються моделі функціонування ходів полігонометрії як систем, наводяться формули надійності прокладання ходу. З використанням цих формул розроблено методику з прикладами розрахунків середніх довжин сторін для наперед запроектованої надійності, яка не повинна виходити за інтервал від 0,3 до 0,6.

Виконано аналіз стану наявних в Україні й за кордоном методів і засобів дослідження геометричних параметрів та метрологічних характеристик лазерних трекерів, описаних у нормативно-методичних документах і наукових публікаціях.

Описано результати дослідження можливостей методу наземного лазерного сканування при спостереженнях за деформаціями та зміщеннями інженерних споруд.

В основі більшості інженерно-геофізичних методів для визначення довжини металевих центрів (реперів) лежить електророзвідка постійним струмом. Для вирішення задачі контролю якості закладання геодезичних пунктів авторами пропонується визначати довжини металевих труб, штирів та стрижнів у конструкціях центрів методом магніторозвідки. Проведені розрахунки вказують на достатньо високу точність визначення довжини геодезичного центру методом магніторозвідки. Автори рекомендують застосовувати його як контрольний після виконання електророзвідки.

Викладено суть геоекологічного аналізу як одного з новітніх підходів у регіональному природокористуванні із залученням сучасних технологій картографування.

На прикладі розробок Інституту передових технологій характеризуються основні аспекти створення цифрових картографічних ресурсів у контексті формування глобального інформаційного простору.

Подано коротку характеристику можливостей методу радіолокаційного знімання і наведено технологічну схему визначення положення морської берегової лінії за даними космічного радіолокаційного знімання.

Висвітлено новий напрям у геоінформаційному 3D моделюванні – створення моделей для обчислення фізичних та геометричних характеристик ландшафту і прогнозування його змін. Виділено складові таких моделей – геопросторову, аналітичну, геомеханічну. Ключовою є графічна складова – вхідні дані, які характеризують стан ландшафту на певний час, на основі яких і здійснюватимуться розрахунки. Викладено особливості створення моделей. Встановлено паралелі з технічними науками. Вказано програмне забезпечення, яке найбільше підходить для вирішення задачі.

Розглядається питання геоінформаційного аналізу тактичних властивостей місцевості за цифровою топографічною картою виробництва топографічної служби Збройних сил України з метою вироблення рекомендацій для підтримання прийняття рішень про раціональне розміщення підрозділів сухопутних військ у районах відповідальності.

Описуються методи перевірки статистичних гіпотез, методи ГІС-аналізу і моделювання для оцінювання просторового розподілу пунктів у мережі спостережень за поверхневими водами Київської області. Зроблено загальний висновок про рівномірний розподіл таких пунктів у басейні річки Дніпро.