Доведена необхідність визначення висот елементів топографічної прив’язки з метою використання інженерно-геофізичних методів для розшуку втрачених пунктів і знаків планово-висотної геодезичної мережі. На основі виконаного аналізу опису місцезнаходження 585-ти геодезичних пунктів запропоновано для розшуку пунктів планово-висотної геодезичної мережі використовувати метод GPS-нівелювання, а також тригонометричне нівелювання. Запропоновано внести необхідні зміни в нормативно-технічні документи.

За результатами сумісного опрацювання високоточних супутникових і наземних геодезичних вимірів розроблено методику зрівноваження геодезичної мережі Дністровської ГАЕС з врахуванням ваг вимірів.

Описано базовий алгоритм ідентифікації макромоделі та шляхи його вдосконалення для дослідження і прогнозного моделювання даних моніторингу земної поверхні й часових рядів координат GNSS-станцій. Розроблено макромоделі впливу сонячної активності й припливних сил на геосейсмічну активність і рівень інфразвуку земної поверхні, а також на зміни координат, що визначаються з GNSS-спостережень.

Доведено принципову можливість вимірювання івурахування впливу атмосферного оптичного клину при нівелюванні. Дію атмосферного оптичного клину змодульовано в лабораторії інженерно-будівельного факультету Чернігівського державного інституту економіки і управління.

Проаналізовано створення та перспективи застосування картографічних моделей для дослідження територіальної структури, виявлення полюсів росту, ядер районоутворення і кластеризації медіа-індустрії України.

Сучасний розвиток суспільства, нові завдання, які постають перед наукою, вимагають удосконалення роботи всіх ланок освітньої галузі. Застосування інформаційних технологій у навчанні – одна з найважливіших і стійких тенденцій у світовому освітньому процесі. Для поліпшення процесу викладання матеріалів з картографії необхідно розробити спеціальну програму та окреслити основні напрями розвитку науки. Починати необхідно з осучаснення системи освіти в середній ланці, що сприятиме формуванню у дітей сучасних уявлень, умінь та практичних навичок застосування картографічних знань, розуміння ролі та значення картографії, аерокосмічного зондування і геоінформатики у вивченні природи та господарства країн світу.

Характеризуються методичні засади розробки карти територіального устрою греко-католицької церкви Галичини першої половини ХІХ ст. Подаються основні територіальні форми деканатів і територіальні типи парафій. Карта має прикладне значення і широке поле застосування.

Описано структуру бази геопросторових даних для вивчення стану земельних ресурсів за кількісними показниками площ угідь та якісним станом орних земель. Базу сформовано на територію Васильківського району Київської області в розрізі сільських та селищних рад. Обґрунтовано можливість використання цих даних для комплексного оцінювання загального стану земельних ресурсів та їх компонентів.

Розглянуто рукописні карти, що зберігаються у фондах Центрального державного історичного архіву України в м. Львові. За їх прикладом показано розвиток спеціального картографування на західноукраїнських землях у ХVІ-ХIХ ст. Особливу увагу приділено межовим картам маєтків і володінь, які широко використовувались як документи при веденні судових справ, та становлять основну частину картографічних фондів архіву. Висвітлено також карти лісів, річок і демаркаційні.