Зроблено спробу простежити використання синонімів сучасного терміна "карта" протягом історичного часу. Представлено також їх первісні значення та тлумачення.

Розглянуто науково-методологічні основи картографування металургійного комплексу України. З урахуванням структури комплексу обґрунтовано й систематизовано інформаційно-змістовне забезпечення відображення його на картах. Основними компонентами картографування є мінерально-сировинні ресурси в складі руд чорних і кольорових металів, нерудної сировини для чорної металургії, функціонально-галузева й територіальна структури. Розкрито потенціал розвитку та вдосконалення комплексу, участь у міжнародних торгово-економічних відносинах. Освітлено особливості картографічного відображення ролі й місця металургійного комплексу в розвитку економіки держави та її промислового комплексу.

Новий час породжує нові завдання. Відбуваються дуже несприятливі для нашого біологічного виду инфекційні природні зміни. Це вимагає істотних змін і в діяльності наукового співтовариства, зокрема, епідеміологів, географів і картографів. Картографічна обробка епідеміологічних даних повинна розвиватися.

Обґрунтовано використання просторових поліпшувальних перетворень для дешифрування космічних зображень з метою просторово-часового дослідження агроресурсів. Визнано, що оптимальним методом перетворення є застосування оператора Лапласа.

Розглянуто специфіку й найважливіші особливості мобільного використання картографічної інформації туристичної спрямованості. Проаналізовано міжнародні та український телекомунікаційні ринки. Узагальнено досвід створення картографічної продукції для туристів, що використовують у своїх подорожах мобільний зв'язок, проаналізовано функціональні можливості мобільних пристроїв. Запропоновано рекомендації з удосконалення картографічного забезпечення мобільних пристроїв, їх функціональних і ергономічних властивостей для використання в туристичних цілях.

В статті пропонується методика формування, структура та функції бази даних електронного каталогу топографічних об’єктів з метою швидкого та зручного впровадження галузевого стандарту ”База топографічних даних. Каталог об’єктів і атрибутів”.

На прикладі картографічного образу біблійного раю розглянуто принципи, якими керувалися середньовічні картографи у своїй роботі, дано оцінку їхньому вмінню графічно пояснювати просторово-часові зв’язки, а також свої умоглядні теорії. Підкреслено необхідність перегляду напрацювань середньовічної картографії шляхом розкриття її раціональних сенсів.

Розглядаються питання використання карт у викладанні географії, основні вимоги до змісту таких карт у відповідності до стандартів освіти; висвітлюються особливості складання й наступного використання карт; вказуються типові помилки при проектуванні навчальних картографічних творів.