За допомогою розробленої в попередніх працях математичної моделі розрахунку метричного тензора, компоненти якого й визначають величину похибки за релятивістські ефекти впливу на точність GPS-вимірів, проведено повний кількісний і якісний аналіз компонентів даного тензора.

Доводиться, що: 1) кутовий ексцентриситет осей теодоліта (розбіжність осі лімба й алідади) e''(A-Л)і дорівнює різниці кутових ексцентриситетів алідади e''Aі й лімба e''лі, тобто e''(A-Л)і = e''Aі- e''лі із пренебрегаемой малою погрішністю 0,003'' при величинах лінійних ексцентриситетів до 5 мкм і радіусі лімба 40 мм; 2) для неповторювальних теодолітів (з переставними лімбами) e''(A-Л)і - постійна величина для будь-якого напрямку й тому ексцентриситет не впливає на точність виміру горизонтальних кутів навіть при одному положенні вертикального кола; 3) для повторювальних теодолітів e''(A-Л)і - змінна величина; вона впливає на результати виміру кутів, якщо виміри ведуться при одному положенні вертикального кола; виключається при двох положеннях; 4) для повторювальних теодолітів дослідження ексцентриситетів лімба й алідади, що як не мають істотного практичного значення, варто замінити на дослідження або тільки перевірку (для технічних теодолітів) ексцентриситету осей. Запропоновано відповідні методики.

Проаналізовано основні тенденції прояву інфекції ВІЛ/СНІДу як складного й специфічного епідемічного явища. Розглянуто завдання картографування цього явища на різних територіальних рівнях, що може бути основою для теоретичного осмислення його просторово-часових особливостей і розробки практичних заходів щодо профілактики захворювання.

У статті висвітлюється внесок наукових співробітників кафедри геодезії і картографії Київського національного університету імені Тараса Шевченка в теорію та практику картосеміотики.

Зроблено огляд фізико-хімічних особливостей нафтового забруднення морів і результати аналізу радіолокаційних знімків з метою виявлення розливів нафти із суден у Чорному і Азовському морях, подано методичні рекомендації для оцінки цього виду забруднення. Радіолокаційне зондування дозволяє реєструвати варіації поверхневого хвилювання моря. Нафтові плями приглушають хвилі й у такий спосіб змінюють кут нахилу хвиль, що відображується на радіолокаційних знімках на тлі незабрудненої поверхні моря у вигляді темних ділянок зображення. Однак подібний ефект темних зон можуть створювати й інші морські явища, а саме: атмосферний фронт, вітрова тінь, течії, штильні зони, дощ, підводна топографія, каналізаційні стоки, лід, глибинні хвилі й тощо. Тому для підтвердження результатів дослідження було проведено синергічний аналіз із врахуванням даних видимої та інфрачервоної зйомки. За даними дослідження складено картосхему виявлених нафтових розливів у Чорному й Азовському морях. У роботі використано таке програмне забезпечення: ERDAS ІMAGІNE 8.7, ArcІnfo 9.1, BEST v4.0.3, BEAM-3.4.1.

На прикладі Кременчуцького водосховища узагальнено підходи до оцінки впливу водоймищ на навколишнє середовище, запропоновано концептуальну модель геоінформаційної системи комплексного моніторингу водосховища, обґрунтований склад бази геопросторових даних системи.